5 фраз, після яких я розумію: клієнт — не мій
02.06.2025 5 фраз, після яких я розумію: клієнт — не мій
І це не про зверхність. Це про екологію взаємодії.
У кожного рієлтора має бути право сказати “ні”.
Не з погордою, а з розумінням: не з усіма ми сумісні. Не всім я потрібен, як експерт. І це ок.
Ось п’ять фраз, які для мене — маркери “стоп”
1. «Покажіть усе, що є»
Без бюджету, без району, без конкретики — “а раптом щось сподобається”.
Це не пошук, а туризм.
І я не гід. Я архітектор рішень.
2. «Давайте працювати без договору»
Тобто я маю включити повний ресурс, взяти ризики, витратити час — просто так.
А потім клієнт “передумав” або “знайшов сам”.
Ні. Я професіонал, не волонтер.
3. «Я вже працюю з п’ятьма агентами»
Якщо це змагання “хто перший продасть квартиру” — мені нецікаво.
Мій підхід — глибока аналітика і залученість, а не полювання на удачу.
4. «Головне — щоб було дешево»
В реальності: дешево = проблемно.
Я не шукаю “найдешевше”, я шукаю найрозумніше вкладення.
Інакше — це не інвестиція, а авантюра.
5. «Я просто дивлюсь, поки що не планую купувати»
Холодний запит — це не злочин. Але я не консультант “про запас”.
Працюю з тими, хто готовий діяти.
Суть не в тому, щоб комусь відмовити. Суть — знайти тих, з ким у нас співпадає бачення, темп і цілі.
Я за чесність з перших слів.
Бо коли співпраця “не твоя” — це завжди відчувається.
А коли твоя — вона заряджає.
Професійність — це не тільки вміння продавати.
Це ще й вміння вибирати, кого проводити через цей шлях.
