Порожня квартира — не «чистий аркуш».

Порожня квартира — не «чистий аркуш».

Частіше це порожній емоційний чек.

Покупець заходить.

Очі ковзають.

Мозку немає за що зачепитися.

Без меблів простір здається:

— холоднішим

— меншим, ніж є насправді в документах

— дивно гучним

Був кейс.

Два однакові планування.

Один — з мінімальним стейджингом: диван, стіл, світло.

Другий — «щоб не заважати фантазії покупця».

Де, на вашу думку, з’явилась черга?

Меблі — це не про стиль.

Це про масштаб.

Про сценарій життя.

Про відповідь на мовчазне питання: «А як я тут житиму?»

Заперечення, яке чую часто:

«Покупець усе одно все викине».

Так.

Але купує він не меблі.

Він купує відчуття, що тут уже можна жити.

Порожнеча добре продається лише в музеях.

У нерухомості — працює рідко.