Початок кар’єри рієлтора виглядає як кардіотренування.

Початок кар’єри рієлтора виглядає як кардіотренування.

Ти бігаєш. Дзвониш. Пишеш. Їдеш. Знову дзвониш.

І десь між цим думаєш: “А коли тут заробляють?”

З досвідом щось дивне відбувається.

Ти ніби сповільнюєшся…

але гроші навпаки прискорюються.

Я колись відповідав споживачеві швидше, ніж він встигав написати “Добрий день”.

Зараз інколи думаю хвилин 20…

і знаєте що?

Він ще більше зацікавлюється.

Бо швидкість це не завжди про професіоналізм.

Іноді це просто паніка в гарній обгортці.

Новачок:

- “Покажу вам ВСЕ, що є на ринку!”

(і ще сусідній район на всякий випадок)

Досвідчений:

- “Покажу 2 варіанти. Один ви купите.”

І, чесно кажучи, другий навіть не знадобиться.

Колись я думав:

чим більше рухів, тим ближче угода.

Зараз знаю:

чим більше рухів, тим більше шансів зробити дурницю

Досвід це коли:

ти не їдеш на показ, бо вже по голосу розумієш, що “не той клієнт”.

І найкраще - ти не шкодуєш.

Бо замість цього знаходиш “того самого”.

Є ще один індикатор:

ти перестаєш боятись пауз.

Раніше:

- “Чому клієнт мовчить? Треба щось сказати!”

Зараз:

- “Мовчить? Значить думає. Добре працюємо.”

І фінальний рівень:

Ти вже не працюєш швидко.

Ти працюєш влучно.

Як снайпер, тільки з договорами

Висновок простий:

Досвід це коли ти перестаєш метушитись

і починаєш заробляти на холодній голові.

І це, до речі, набагато приємніше, ніж бігати з телефоном на 3% заряду по всьому місту.